Просмотр кода страницы Гутцайт, Вадим Маркович

=Гутцайт Вадим - міністр молоді та спорту України=
{{Персона
|
ФИО = Гутцайт Вадим Маркович
|
Фото = Вадим Гутцайт.jpg
|
Данные = Міністр молоді та спорту України 
|
Новости =
}}
[[Category:Персоны]] [[Category:Министры]][[Category:Кабмин]] [[Category:Спортсмены]] [[Category:Киевские]]
==Біографія==
Гутцайт Вадим народився 6 жовтня 1971 року в м. Київ. Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури.

З 2004 року отримав почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ (1997 р.), «За заслуги» ІІ (2008 р.), «За заслуги» І (2012 р.) ступенів.

У 1986-1988 роках працював інструктором по спорту, інструктором з фізичної культури і спорту (фехтування) Київської міської ради «Динамо».

З 1988-1991 роках був інструктором фізичної культури Державного комітету УРСР по фізичній культурі і спорту.

У 1991 році був спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури і спорту; спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Київського міськспорткомітету.

У 1992-1995 роках – спортсмен-інструктор штатної збірної команди України з фехтування Київського міськспорткомітету.

У 1993-2002 роках – служба у Збройних Силах України.

З 2002 року до 2010 був головним тренером збірної команди України з фехтування Держкомспорту України. У 2010 році працював генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».

У 2010-2017 роках працював виконавчим директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» Державного підприємства «Об’єднання спортивно-господарських споруд»; генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа».

У 2017-2018 роках – заступник директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту - начальник управління молоді та спорту департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З 26 червня 2018 року працював директором департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4 березня 2020 р. – призначений на посаду Міністра молоді та спорту України.

==Сім'я==
Одружений. Дружина – відома радіо- і телеведуча Оксана Гутцайт (працювала на радіо "Промінь", каналах БТБ, НТН, Новий канал, 1+1, ICTV).

У подружжя є донька і син – Еліна (2002 року народження, займається худ.гімнастикою) і Марк (2010).

==Оперативне досьє==
Гутцайт згадується у кримінальній справі про присвоювання 2,25 млн грн держкоштів, отриманих внаслідок закупівель човнів для спортсменів міста Київ. Фігурував як директор Департаменту молоді та спорту Київської держадміністрації.<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/novonaznachennyy-ministr-sporta-figuriruet-1583513143.html Новопризначений міністр спорту фігурує у справі про мільйонні розкрадання]</ref>

==Звання, регалії, нагороди==
1997 – Орден "За заслуги" третього ступеня (за високі спортивні досягнення, вагомий внесок у підвищення авторитету України на світовому рівні);

2004 – Заслужений діяч фізичної культури та спорту України (за вагомий внесок у підготовку і забезпечення значних спортивних досягнень української збірної команди на Олімпійських іграх в Афінах);

2008 – Орден "За заслуги" другого ступеня (за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів світового класу, забезпечення високих спортивних результатів українською збірною командою на Олімпійських іграх в Пекіні);

2012 – Орден "За заслуги" першого ступеня (за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів світового класу, забезпечення високих спортивних результатів української збірної команди на Олімпійських іграх в Лондоні);

2016 – Знак відзнаки Президента України у вигляді ювілейної медалі "25 років незалежності України".
Гутцайт посів третє місце в особистому змаганні з шаблі на Чемпіонаті світу 1991 року і допоміг об'єднаній команді фінішувати другою. Через вісім років зайняв 11 місце на ЧС. Тричі брав участь в Олімпіадах:

1992 – виступав за Об'єднану команду (країни колишнього Радянського Союзу) на Іграх в Барселоні та виграв золоту медаль у командному змаганні на шаблях.

1996 – виступав від України в особистому заліку в Атланті, зайнявши шосте місце.

2000 – представляв Україну в індивідуальному заліку по шаблі на Сіднейських іграх (13 місце).

Взяв участь в індивідуальному змаганні з шаблі, посівши 13 сходинку, і був виключений зі змагання після поразки в 3-му турі у поєдинку з Domonkos Ferjancsik з Угорщини (10-15). У командному заліку Україна програла Франції у чвертьфіналі (31-45), але потім перемогла Італію (45-29) у втішному півфіналі, а потім програла Угорщині (43-45) і фінішувала шостою в загальному заліку.

==Джерела==