Гончаренко Олексій Олексійович

Гончаренко Олексій Олексійович (RU)
Народний депутат Верховної Ради України VIII, ІХ скликань
facebook

Біографія

Народився в Одесі 16 вересня 1980 року. Навчався в одеських школах №62, №35, а закінчив гімназію №2 (колишню школу №9).

1994 року пішов працювати. При дитячому садку на Французькому бульварі (біля церкви) викладав англійську мову.

1996 року вступив до Одеського державного медичного університету, на державну форму навчання.

З 1999 до 2001 року працював в Одеській станції швидкої медичної допомоги.

2002 року з відзнакою закінчив медичний університет. Але на той час вже утвердився у намірі присвятити себе суспільно-політичному шляху.

2001 року обрали керівником молодіжної організації Одеського обласного відділення Партії зелених України. У 2002 році, в 21 рік, вперше балотувався до Одеської міської ради округом на селищі Таїрове, але безуспішно.

Після виборів почав працювати помічником депутата міськради. Одночасно навчався в Академії народного господарства за Уряду Російської Федерації у Москві (Вища школа фінансового менеджменту). Закінчив Академію у 2005 році, здобувши вищу економічну освіту.

2005 року був обраний головою Одеської міської організації партії "Союз". Вів активну роботу в Одесі. Головним успіхом стало недопущення приватизації Одеського припортового заводу.

Наприкінці 2005 року Одеська обласна та міська організації Партії "Союз" влилися до Партії Регіонів як головної опозиційної сили. У складі Партії Регіонів було обрано до Одеської міської ради у 2006 році.

У листопаді 2010 року обрано на посаду заступника голови Одеської обласної ради. Присвоєно 4 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

З листопада 2014 року народний депутат Верховної Ради України VIII скликання.

21 липня 2019 року Олексія Гончаренка обрано до Верховної Ради України 9 скликання по мажоритарному округу №137 (Одеська область).

Сім'я

Гончаренко - прізвище матері, вона - викладачка у школі. Батько – Костусєв Олексій. На той час – молодший науковий співробітник в місцевому Інституті інженерів морського флоту (нині це Одеський національний морський університет).

Коли маленькому Олексію Олексійовичу було три роки – батьки розлучилися і, за родинним апокрифом, Костусєв у вихованні сина участі не мав. Доказом є те, що хлопчик взяв мамине прізвище.

Оперативне досьє

5 жовтня 2026 року Фракція «Європейська Солідарність» ухвалила рішення про виключення зі свого складу народного депутата Олексія Гончаренка. Про це йдеться в офіційні заяві «Євросолідарності».

«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією „Європейської Солідарності“ та її ідеологічними засадами», — зазначили у фракції.

Довідка: Народний депутат Олексій Гончаренко висловив думку, що шлях до завершення війни може починатися не з однієї великої угоди, а з низки менших домовленостей. "Ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни. Давайте домовлятись про все на світі. Про припинення ударів по портах, підприємствах, школах. Про все. Нам потрібно почати домовлятись", — написав Гончаренко. На його думку, питання нейтральності могло б стати першим політичним сигналом. "Давайте натякнемо, що ми готові говорити про нейтральність. Українська армія прямо зараз найсильніша на континенті. Ніхто, крім нас, не може нас захистити", — пояснив нардеп. Гончаренко також торкнувся теми членства в НАТО, зауваживши: "Померти всією країною заради того, щоб стати членом НАТО, це, як на мене, абсурд". Найскладнішим питанням Гончаренко називає Донбас і пропонує переходити до нього після досягнення домовленостей в інших сферах. "Ми не можем перемогти Росію. Росія не може перемогти нас. Давайте говорити", — резюмує Гончаренко. На початку жовтня 2026 року народні депутати Олексій Гончаренко та Данило Гетьманцев, а також мер Харкова Ігор Терехов синхронно виступили з публічними заявами про необхідність завершення війни та розпочати мирні переговори з Росією. В українському медіапросторі та серед політичних експертів це викликало бурхливу дискусію, а самих політиків умовно охрестили «партією миру» (або ж — «партією капітуляції»)

6 жовтня 2026 року Олексія Гончаренка внесли до бази даних Центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку "Миротворець".