Паліса Павло Сергійович: відмінності між версіями

Матеріал з ДОСЬЄ
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
(Не показано 8 проміжних версій цього користувача)
Рядок 26: Рядок 26:
==Біографія==
==Біографія==
Павло Паліса народився 1985 року в Білорусі в родині військовослужбовця. В перший клас школи він пішов у Москві, де батько Павла здобував там вищу військову освіту. По завершенню навчання, батько Павла Паліси продовжив службу в Україн, перебував на військовій службі з 2002 по 2024 роки.
Павло Паліса народився 1985 року в Білорусі в родині військовослужбовця. В перший клас школи він пішов у Москві, де батько Павла здобував там вищу військову освіту. По завершенню навчання, батько Павла Паліси продовжив службу в Україн, перебував на військовій службі з 2002 по 2024 роки.
У 2007 році Павло Паліса закінчив з відзнакою Львівський інститут сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» (нині Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного), 2019-го — командно-штабний інститут Національного університету оборони України. Незадовго до повномасштабного вторгнення перебував на посаді командира 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми».
У 2021 році він розпочав навчання в Командно-штабному коледжі армії США, однак через повномасштабне російське вторгнення, військовий перервав свою науку, щоб знову долучитися до оборони України.
За словами Павла Паліси, після прибуття в Україну він планував стати заступником командира 58-ї бригади під Черніговом і вирушив туди. Але за 300 метрів до місця отримав дзвінок із кадрового центру Сухопутних військ: його викликав командувач. Хоча Паліса був у майже оточеному ворогами районі, він доїхав до командира 58-ї бригади, зустрів знайомий колектив, а потім повернувся до командувача. Там почув: "Вітаю в Україні, ось твоя ділянка роботи — займайся". Так його призначили командиром 5-го окремого штурмового полку (тепер – це 5-та окрема штурмова бригада).
Як відзначав сам Паліса, цей полк — "унікальний для ЗСУ, адже він суто піхотний штурмовий". Формування полку потребувало часу й ретельного відбору. За словами Павла Паліси, мотивація — це була ключова риса відбору: "Вона важливіша за досвід, адже лише мотивовані люди готові вчитися та боротися".
Тодішній 5-й полк брав участь в боях за Лисичанський НПЗ, Сіверськ, Вуглегірську ТЕС і боях за Майорське.
У 2023 році Паліса став командиром 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" і брав участь у боях за Бахмут. Він згадував що на той час це була одна з найжорстокіших битв цієї війни й, напевно, "найжорстокіша битва в Європі з часу закінчення Другої світової війни".
Під його керівництвом бригада виконувала завдання на найгарячіших ділянках фронту, демонструючи високий професіоналізм та відданість справі. Бригада також брала участь у боях на Харківщині, зокрема, в Ізюмі та Балаклії та на Донеччині у Соледарі.<ref>[https://zahid.espreso.tv/viyskovi-novyny-khto-takiy-pavlo-palisa-z-lvivshchini-vid-frontovogo-komandira-do-zastupnika-ermaka#goog_rewarded Хто такий Павло Паліса, якого згадав Зеленський у зверненні після відставки Єрмака]</ref>
29 листопада 2024 року був призначений заступником керівника Офісу Президента України.
==Родина==
Павло Паліса одружений, він та дружина Юлія Паліса виховують дітей. 
Сергій Паліса — батько, полковник запасу.
Брат Павла — Дмитро Паліса «Рубін» — один з наймолодших комбатів ЗСУ, командир четвертого загону спеціального призначення 71-ї окремої єгерської бригади.
==Нагороди==
*Хрест бойових заслуг (28 листопада 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.
*Орден Богдана Хмельницького III ступеня (13 січня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
==Джерела==

Поточна версія на 17:47, 7 грудня 2025

Паліса Павло Сергійович
Заступник Керівника Офісу Президента України

Біографія

Павло Паліса народився 1985 року в Білорусі в родині військовослужбовця. В перший клас школи він пішов у Москві, де батько Павла здобував там вищу військову освіту. По завершенню навчання, батько Павла Паліси продовжив службу в Україн, перебував на військовій службі з 2002 по 2024 роки.

У 2007 році Павло Паліса закінчив з відзнакою Львівський інститут сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» (нині Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного), 2019-го — командно-штабний інститут Національного університету оборони України. Незадовго до повномасштабного вторгнення перебував на посаді командира 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми».

У 2021 році він розпочав навчання в Командно-штабному коледжі армії США, однак через повномасштабне російське вторгнення, військовий перервав свою науку, щоб знову долучитися до оборони України.

За словами Павла Паліси, після прибуття в Україну він планував стати заступником командира 58-ї бригади під Черніговом і вирушив туди. Але за 300 метрів до місця отримав дзвінок із кадрового центру Сухопутних військ: його викликав командувач. Хоча Паліса був у майже оточеному ворогами районі, він доїхав до командира 58-ї бригади, зустрів знайомий колектив, а потім повернувся до командувача. Там почув: "Вітаю в Україні, ось твоя ділянка роботи — займайся". Так його призначили командиром 5-го окремого штурмового полку (тепер – це 5-та окрема штурмова бригада).

Як відзначав сам Паліса, цей полк — "унікальний для ЗСУ, адже він суто піхотний штурмовий". Формування полку потребувало часу й ретельного відбору. За словами Павла Паліси, мотивація — це була ключова риса відбору: "Вона важливіша за досвід, адже лише мотивовані люди готові вчитися та боротися".

Тодішній 5-й полк брав участь в боях за Лисичанський НПЗ, Сіверськ, Вуглегірську ТЕС і боях за Майорське. У 2023 році Паліса став командиром 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" і брав участь у боях за Бахмут. Він згадував що на той час це була одна з найжорстокіших битв цієї війни й, напевно, "найжорстокіша битва в Європі з часу закінчення Другої світової війни".

Під його керівництвом бригада виконувала завдання на найгарячіших ділянках фронту, демонструючи високий професіоналізм та відданість справі. Бригада також брала участь у боях на Харківщині, зокрема, в Ізюмі та Балаклії та на Донеччині у Соледарі.[1]

29 листопада 2024 року був призначений заступником керівника Офісу Президента України.

Родина

Павло Паліса одружений, він та дружина Юлія Паліса виховують дітей.

Сергій Паліса — батько, полковник запасу.

Брат Павла — Дмитро Паліса «Рубін» — один з наймолодших комбатів ЗСУ, командир четвертого загону спеціального призначення 71-ї окремої єгерської бригади.

Нагороди

  • Хрест бойових заслуг (28 листопада 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (13 січня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Джерела