Бутусов Юрій Євгенович: відмінності між версіями

Матеріал з ДОСЬЄ
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
(Не показано 6 проміжних версій цього користувача)
Рядок 34: Рядок 34:


* 2003 год - початок роботи в [[ЗН]].
* 2003 год - початок роботи в [[ЗН]].
* 2004 рік - творець, засновник і шеф-редактор інтернет-ресурсу "Цензор.НЕТ". Інтернет-проект входить в топ новинних сайтів України.


* 2005 рік - пише сценарій для фільму «Помаранчеве небо».
* 2005 рік - пише сценарій для фільму «Помаранчеве небо».
Рядок 40: Рядок 42:


* 2008 год - продюсування фільму «Ілюзія страху» за повістю [[Турчинов, Александр Валентинович|Олександра Турчинова]].
* 2008 год - продюсування фільму «Ілюзія страху» за повістю [[Турчинов, Александр Валентинович|Олександра Турчинова]].
* У грудні 2020 року, після конфліктів із Міністерством оборони України та звинуваченні в маніпуляціях з обох сторін, за результатами співбесіди, Юрій Бутусов прийняв пропозицію міністра Андрія Тарана стати його позаштатним радником на два місяці. Він склав повноваження 17 травня 2021, але це не зупинило його: з 2022 по 2023 рік він був членом конкурсної комісії з обрання голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА). Тут його внесок – це боротьба з корупцією на державному рівні.


*В травні 2025 року військовий журналіст та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов мобілізувався в 13-у бригаду Нацгвардії «Хартія», в званні солдата на посаду стрілка. Про це він написав в соцмережах.
*В травні 2025 року військовий журналіст та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов мобілізувався в 13-у бригаду Нацгвардії «Хартія», в званні солдата на посаду стрілка. Про це він написав в соцмережах.
* 2 серпня 2025 року військовослужбовця НГУ Юрія Бутусова призначено командиром нового взводу 13 бригади НГУ «Хартія», який спеціалізуватиметься на боротьбі з операторами безпілотників противника. Юрій Бутусов розповів, що оскільки володіє іспанською мовою, то йому доручили створити у взводі відділення латиноамериканських бійців, зокрема тих, хто уклав другий контракт у піхоті, брав участь у бойових завданнях, добре проявив себе у боях та має досвід або здібності до керування дронами.<ref>[https://gwaramedia.com/zhurnalist-ta-vijskovij-yurij-butusov-stav-komandirom-vzvodu-u-hartii/ Журналіст та військовий Юрій Бутусов став командиром взводу у «Хартії»]</ref>


==Сім'я==
==Сім'я==
Юрій одружений з Дарією Бутусовою. У подружжя три дочки: Богдана, Єва і Вероніка.
Юрій одружений з Дарією Бутусовою. У подружжя три дочки: Богдана, Єва і Вероніка.
==Цікаві факти про Юрія Бутусова==
Бутусов неодноразово бував на фронті як журналіст ще до мобілізації, ризикуючи життям для репортажів, що робило його матеріали унікальними – ніби очі нації в пеклі війни.
Він є автором книг і публікацій, де аналізує військові стратегії, поєднуючи теорію з практикою, що робить його експертом, якого цитують навіть у міжнародних медіа.
У 2025 році його ім’я з’явилося в контексті справи “Мідас”, де на нього збирали досьє, що підкреслило його статус “незручного” журналіста для влади.
Бутусов – палкий прихильник реформ в армії, і його критика часто призводить до реальних змін, ніби камінь, що котиться з гори і викликає лавину.


==Посилання==
==Посилання==

Поточна версія на 14:18, 19 червня 2026

Бутусов Юрій Євгенович
Український журналіст, військовий. Головний редактор українського новинного суспільно-політичного інтернет-порталу Цензор.нет, оглядач газети «Дзеркало тижня».
https://www.facebook.com/butusov.yuriy/?locale=uk_UA

https://www.youtube.com/@ButusovPlus

Біографія

Юрій Бутусов народився 17 червня 1976 року Києві.

Освіта вища - вивчав міжнародне право в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

  • 2000 год - робота в «Київських відомостях» [1].
  • 2003 год - початок роботи в ЗН.
  • 2004 рік - творець, засновник і шеф-редактор інтернет-ресурсу "Цензор.НЕТ". Інтернет-проект входить в топ новинних сайтів України.
  • 2005 рік - пише сценарій для фільму «Помаранчеве небо».
  • 2007 рік - очолив інформаційний холдинг, куди окрім інтернет-сайту Цензор увійшла також газета «Товарищ»[2].
  • У грудні 2020 року, після конфліктів із Міністерством оборони України та звинуваченні в маніпуляціях з обох сторін, за результатами співбесіди, Юрій Бутусов прийняв пропозицію міністра Андрія Тарана стати його позаштатним радником на два місяці. Він склав повноваження 17 травня 2021, але це не зупинило його: з 2022 по 2023 рік він був членом конкурсної комісії з обрання голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА). Тут його внесок – це боротьба з корупцією на державному рівні.
  • В травні 2025 року військовий журналіст та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов мобілізувався в 13-у бригаду Нацгвардії «Хартія», в званні солдата на посаду стрілка. Про це він написав в соцмережах.
  • 2 серпня 2025 року військовослужбовця НГУ Юрія Бутусова призначено командиром нового взводу 13 бригади НГУ «Хартія», який спеціалізуватиметься на боротьбі з операторами безпілотників противника. Юрій Бутусов розповів, що оскільки володіє іспанською мовою, то йому доручили створити у взводі відділення латиноамериканських бійців, зокрема тих, хто уклав другий контракт у піхоті, брав участь у бойових завданнях, добре проявив себе у боях та має досвід або здібності до керування дронами.[3]

Сім'я

Юрій одружений з Дарією Бутусовою. У подружжя три дочки: Богдана, Єва і Вероніка.

Цікаві факти про Юрія Бутусова

Бутусов неодноразово бував на фронті як журналіст ще до мобілізації, ризикуючи життям для репортажів, що робило його матеріали унікальними – ніби очі нації в пеклі війни.

Він є автором книг і публікацій, де аналізує військові стратегії, поєднуючи теорію з практикою, що робить його експертом, якого цитують навіть у міжнародних медіа.

У 2025 році його ім’я з’явилося в контексті справи “Мідас”, де на нього збирали досьє, що підкреслило його статус “незручного” журналіста для влади.

Бутусов – палкий прихильник реформ в армії, і його критика часто призводить до реальних змін, ніби камінь, що котиться з гори і викликає лавину.

Посилання